Для більшості з нас це здається примітивною і не важливою темою – дитину потрібно брати на руки. Адже всі мами носять малюків на руках, обіймають. Але, як виявилося, є батьки, які можуть вирішити інакше, коли дитина плаче або вередує. Сльози дитини можуть сприйматися, як каприз, і жодних дій, крім виховання, не відбудеться.
Привчання до рук
А чи замислювалися Ви наскільки важливий тактильний контакт з дитиною? В наш час існує міф про те, що можна привчити дитину “до ручок”. Так от, немає доказів з цього приводу, це всього-на-всього продукт масової уяви.
У кожної без винятку дитини є потреба в тактильному контакті з мамою – це відмінна риса психології малюка до року. Саме завдяки дотику дитина сприймає більшість навколишньої інформації, близько 80%. Психологи стверджують, що малюк, який знаходиться в постійному тілесному контакті з батьками швидше розвивається фізично, емоційно і інтелектуально. Такі діти можуть бути навіть здоровіше тих, кого обділили носінням на руках і обіймами. Оскільки головним завданням для батьків у вихованні дитини, особливо до року, є забезпечення максимально комфортних умов для неї.
Крижма для хрещення – наша турбота про кожного малюка.
Чи варто говорити про те, що порівнювати свою дитину з іншими безглуздо? Кожна дитина вже народжується унікальною і неповторною. Важко з раннього віку виявити характер або темперамент дитини, це буде супроводжувати її в майбутньому. Тому потреба в обіймах і носінні на руках у кожної дитини своя. Є дітки, які спокійно засипають самостійно, а є такі, що без маминої допомоги не обходяться. Тому проявляти негативні емоції в сторону своєї дитини не варто: «Чому інші діти спокійно сплять, а ти постійно кричиш?», «У мене вже втомилися руки тебе носити …» і так далі.
Дитина не винна в тому, якою народилася, який характер у неї закладено генами. Сучасна наука, на жаль, поки не вийшла на такий рівень, щоб ідентифікувати всі фактори, але те, що потреба в мамі у дитини – це аж ніяк не примха і не розбещеність, а внутрішньо обґрунтована форма поведінки малюка, визнають зараз практично всі дослідники. Запам’ятайте, будь ласка, що «ручною» дитина не стає в процесі виховання, а народжується такою.
“Галя балувана?”
Можна зробити висновок, що страхи багатьох батьків: «А раптом я розбалую його? І він буде постійно проситися на руки», це всього лише ваші страхи і більше того, небажання приймати вашу дитину такою, якою вона є. Оскільки ніхто не може дати гарантій, чи буде дитина вередувати з цього приводу, чи ні (і з віком зможе самостійно пізнавати світ).
Варто пам’ятати, що перевиховання дитини, з уже закладеними в неї потребами, може бути дуже травматичним для її психіки і особистості. І це доведено вже як факт. Тому варто подумати, що для вас важливіше – психічне і фізіологічне здоров’я вашої дитини або власні бажання. Оскільки, можна знаходити альтернативні варіанти носінню на руках, наприклад носити дитину по черзі з партнером, покласти малюка поруч в ліжко і погладжувати, тощо. Важливий сам контакт батьків з дитиною.
“Ручні” дітки
Треба відзначити, що «ручні» дітки досить часто мають ряд переваг перед своїми ровесниками, яких вважали за краще залишати в ліжечках. Вважають, що в середньому діти, які в постійному контакті з матір’ю, мають більш високий рівень соціального інтелекту. З ними легше домовитися, вони виростають менш конфліктними. Діти, проводячи багато часу поруч з мамою, приймають від неї навички соціальної взаємодії і нюансів поведінки. Також краще розвиваються фізично: їх м’язи отримують постійну стимуляцію, якої позбавлені діти, які проводять час в основному в ліжечках. А фізичний розвиток, як відомо, стимулює розвиток інтелектуальний.
Коли малюк підростає може бути ймовірність маніпулювання – «візьми на руки», але це треба розрізняти, а не приписувати кожній дитині. Зазвичай, це та сама потреба в контакті з дорослим у незрозумілій або некомфортній для дитини ситуації. Вона може просто втомитися і проситися на руки, тому не потрібно розцінювати це як капризи. Діти більш чутливі до своїх потреб і менш терплячі до них ніж дорослі. Тому прислухайтеся до своїх малюків і ви обов’язково виростите здорову дитину.
Дядик Ольга, дитячий психолог
1 коментар
Дуже дякую за чудову статтю! Як дитячий психолог, підтверджую, що тактильний контакт є базовою потребою дитини. Немовлята отримують більшість інформації про світ саме через дотик, а тому обійми, носіння на руках та спільний сон допомагають формувати відчуття безпеки, довіри й любові. Діти, яких обіймають, краще адаптуються до соціальних ситуацій, швидше заспокоюються та легше будують стосунки. Не бійтеся «розпести» дитину своїми обіймами – вони зміцнюють емоційний зв’язок і сприяють здоровому розвитку.